Харчові розлади та їх запобігання
5. Кишкові інфекції
До групи кишкових інфекцій відносяться такі небезпечні захворювання, як черевний тиф, дизентерія, холера, сальмонельоз, вірусний гепатит (хвороба Боткіна), бруцельоз, харчові токсикоінфекції, багато глистяних хвороб: аскарідоз, ентеробіоз тощо. Усі вони мають однаковий шлях зараження і подібну симптоматику. Кишкові інфекції дуже поширені. Більшість з них реєструються у всіх країнах світу і лише деякі зустрічаються на окремих територіях. Рівень захворюваності на кишкові інфекції у різних країнах далеко не однаковий. Це передусім залежить від заходів боротьби з ними і санітарного впорядкування, яке є могутнім регулятором механізму передачі захворюваності.
Хто є джерелом інфекції?
Найчастіше це – хвора людина або так званий “носій” (людина, яка не має клінічних проявів захворювання). Особливо небезпечними є хворі з легким перебігом захворювання, оскільки вони не ізолюються, а далі продовжують контактувати із здоровими людьми. Серйозну епідеміологічну небезпеку з-поміж них становлять особи, які, будучи хворими, продовжують займатися приготуванням їжі в закладах громадського харчування, продавати харчові продукти та працювати у дитячих закладах. Джерелом поширення інфекції також може бути м’ясо, яйця інфікованих тварин, птахів, які внаслідок порушення санітарних вимог потрапляють до споживачів.
Як поширюються кишкові інфекції?
Відомо чотири шляхи поширення:
• фекально-оральний, коли збудник з організму інфікованої людини потрапляє з фекаліями у зовнішнє середовище, звідки з харчовими продуктами, водою або через забруднені предмети побуту, руки потрапляє у кишечник людини, де починає розмножуватись;
• водний шлях може спричинити спалах кишкової інфекції внаслідок забруднення фекаліями джерел водопостачання: відкриті водойми, криниці, водотяги тощо;
• харчовий зустрічається під час інфікування харчових продуктів та готових страв руками хворих або носіїв, мухами, тарганами, при обмиванні овочів та фруктів зараженою водою, а також під час вживання інфікованих продуктів харчування;
• контактно-побутовий шлях реалізується як безпосередньо через забруднені руки хворого або “носія”, так і через різні забруднені речі, якими користуються люди.
Які клінічні прояви кишкових інфекцій?
Захворювання виявляє себе не одразу, а після прихованого періоду, який може тривати від 1 до 7 днів. На завершення цього періоду може з’явитися нездужання, слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Пізніше – ознаки захворювання: підвищення температури, блювота (особливо у дітей), часті рідкі випорожнення, в яких можуть бути домішки слизу і крові, а також болі у животі. Захворювання може протікати і без яскраво виражених ознак хвороби, тому при виникненні хворобливих ознак необхідно негайно звернутись до лікаря.
Хто може захворіти на кишкові інфекції?
Сприйнятливість людей до кишкових захворювань досить висока, особливо у дітей, тому що у малят і захисні функції організму слабші, і гігієнічні навички недостатні. Однак кожна людина по-різному виявляє сприйнятливість до тої чи іншої кишкової інфекції. Це здебільшого залежить від виду збудника, опірності організму, віку, наявності уражень травного каналу, дисбактеріозу тощо.
Як запобігти кишковим інфекціям?
Успіх боротьби з захворюваністю на кишкові інфекції залежить від дотримання санітарної культури. Адже з давніх-давен кишкові інфекції називають хворобами брудних рук. Звідси просте правило: після повернення додому (з роботи, з прогулянки тощо), перед приготуванням та прийомами їжі, перш, ніж доглядати або ж бавитись з дітьми, а також після кожного відвідування туалету вимийте руки з милом. Так ви захистите себе та інших від зараження кишковими інфекціями. Не забувайте, що й руки дітей повинні бути завжди вимитими, особливо після прогулянок на вулиці, грання з іншими дітьми та тваринами. А також вживайте лише кип’ячені молоко та воду, утримуйтесь від купівлі харчових продуктів, які реалізуються з порушенням холодових умов, особливо тих, які не підлягають повторній тепловій обробці; слідкуйте за терміном споживання харчових продуктів.
Привчайте дітей з раннього віку до гігієнічних навичок. Це стане запорукою їхнього здоров’я.
Джерело: http://www.rouoz.gov.ua/health/prevention/?sid=34