Теоретичний матеріал
Добрий день!
Вітаємо тебе у дивовижній країні службових частин мови, що зветься «Прийменник».
Давай згадаємо, чим службові частини мови відрізняються від самостійних. Дай відповіді на запитання: так чи ні?
1.
Службові
частини мови відповідають на питання?
2.
Вони
мають лексичне значення?
3.
Виступають
у ролі членів речення?
Відповідь на всі три запитання – «ні».
Запам’ятай! Це три найважливіші ознаки, що притаманні службовим частинам мови.
А тепер давай завітаємо до нашої країни і одразу ж познайомимося з цим цікавим словом «прийменник».
Прийменник – це службова незмінна частина мови, що виражає відношення між предметами, відношення дії та ознаки до предмета, залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом з ними вказує на об’єкт дії, напрям, місце, час, причину, мету.
Приклади прийменника в реченні (прийменники виділені): Ще в дитинстві я ходив у трави… (В.Симоненко).
Тепер подивися, до якого слова приєднується кожен прийменник.
В: в дитинстві
У: у трави.
Бачимо, що приєднується він найчастіше до іменника. Інколи – до займенника (до мене, біля нас).
Можна зробити висновок: прийменник виступає засобом зв’язку слів як у словосполученні (навколо школи), так і речення (Першокласники бігали навколо школи).
Оскільки прийменник зв’язаний із іменником та займенником, виникає наступне запитання: а з якими ж відмінками він вживається разом із тими словами, до яких належить?
Уживання прийменників із різними відмінками
Відмінки |
Прийменники |
Приклади |
Найбільшу кількість прийменників (близько 150) має родовий відмінок |
Без, від, для, з, з-поміж, коло, наприкінці, побіля, після, поблизу, серед, стосовно, під час, у напрямку, на відміну, за допомогою тощо |
3 (чого?) лісу шепче гілкаt з (чого?) жита перепілка, з-за (чого?) широкого лиману журиться сопілка (А. Малишко). |
Вісім прийменників налічує давальний відмінок |
Вслід, всупереч, навперейми, навстріч назустріч, наперекір, завдяки, на противагу |
А дуб стоїть незламно наперекір (чому?) всім напастям (І.Цюпа). |
Понад 20 прийменників сполучаються зі знахідним відмінком |
Між, на, над, під, повз, понад, поміж, поперед, зважаючи на, незважаючи на, з огляду на тощо |
Повз (що?) двір, вулицею і через (що?) городи поспішали люди (Ю. Збанацький). |
Так само понад двадцять прийменників уживаються з орудним відмінком |
Над, перед, поміж, поперед, попід, одночасно з, поміж, згідно з, порівняно з, у зв’язку з тощо |
Перед (чим?) хаткою самотньо біліють свіжій щойно побілені ворота й хвіртка (М. Стельмах). |
Найменше прийменників (лише п'ять) має місцевий відмінок |
В (у), на, о, по, при |
Сріблиться дощ в (у чому?) тоненькому тумані, як ниточка в (у чому?) прозорім полотні (Д. Павличко). |
Зверни увагу:
1. Прийменники вживаються тільки з непрямими відмінками!
2. Відмінок ми визначаємо не в прийменника, а у слова, що вживається разом із прийменником!
І ще один момент, на який потрібно звернути увагу: прийменники можуть вказувати на смислові відношення: місця, часу, причини, мети дії, а також кількості.
Уважно розглянь таблицю:
Місце |
Теплий туман слався (де?) по полю й наливав балку, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський). |
Час |
Не щебечи, соловейко, (коли?) на зорі раненько (Народна пісня). |
Причина |
Ой у полі курно та димно, (чому?) з-за туману світу не видно (Нар. пісня) |
Мета |
А я у гай ходила (з якою метою?) по квітку ось яку... (П. Тичина) |
Кількість |
А Ярема страшно глянуть (скільки?) по три, по чотири так і кладе (Т. Шевченко) |
Запам’ятав увесь матеріал? Якщо ні, то уважно перечитай ще раз.
Молодець!
Сьогодні ти почав своє знайомство з країною «Прийменник» та її мешканцями!