І місце. Світ української поезії (твори Т.Г. Шевченка та Лесі Українки)

— це вірш, який не має рими та поетичного розміру, а ритм у ньому досягається лише наспівною інтонацією. Як бачимо за визначенням, верлібр немов перебуває на межі між віршем і прозою, оскільки в ньому не зберігаються ознаки, характерні для традиційної віршованої мови: рима та розмір. Однак вірш ділиться на окремі рядки, наприкінці кожного з них відчутна пауза, а головне — такий поетичний твір виявляє певну ритміку. Цікаво, що вільний вірш був відомий ще до Вітмена — він бере свій початок у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи зрідка римованої народної поезі).

В українській літературі до верлібру зверталися Іван Франко, Михайль Семенко, Іван Драч, Василь Стус, Василь Голобородько й багато інших поетів.

— це невеликий за розміром твір, побудований за законами віршованої мови.

—ритмічно організована мова з метою посилення її виразності й емоційності. Віршована мова в художній літературі, як і мова художньої прози, характеризується спільною ознакою — образністю. Але на відміну від прози віршована мова є розмірена, ритмічно організована, поділена часто на строфи. Вона більш емоційна і експресивна.,

Віршована мова характеризується своєрідністю інтонації й особливим темпом, пов'язаним з більшою кількістю пауз, ніж це буває у прозі.

американський поет, есеїст, журналіст та гуманіст. Вітмен — один з найвпливовіших поетів американського канону, якого часто називають батьком верлібру.