Структура за темами

  • Загальне

  • Тема 1: Симоненко – лицар на білому коні в українській літературі. Громадянські, патріотичні мотиви, романтичний пафос його лірики. “Лебеді материнства”.

    • Цілі:

      -      поглибити знання школярів про життєвий і творчий шлях В. Симоненка;

      -      проаналізувати його поетичний твір «Лебеді материнства», звертаючи увагу на його ідейно-художній та символічний зміст, жанр, образи;

      -      розкрити поняття «ліричний герой»;

      -      збагачувати словник школярів;

      -      формувати кругозір, світогляд;

      виховувати почуття поваги до творчості В. Симоненка, любові до батьківщини, повагу й синівську вдячність матері.



      1. Життєвий і творчий шлях Василя Андрійовича Симоненка (08.01.1935 — 13.12.1963)

      Василь Симоненко — це народна совість в українському красному письменстві. Не судилося його таланту розкритися вповні, але те, що він створив, нетлінне. Слово його — справжнє коштовне надбання. Воно сяє всіма мальовничими гранями. Симоненко не думав про літературну славу — вона прийшла до нього посмертно й утвердилася навіки.

      Його поезія витримала випробування протягом кількох десятиліть. Чим же бере за живе Симоненко? Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини, в її зачарований світ, самобутньою образністю поетичної мови, патріотичним звучанням своєї музи. Він — майстер слова високого класу.


      Ознайомтесь з біографією В.А.Симоненка.

    • 2. Теорія літератури


    • 3. Ідейно-художній аналіз поезії В. Симоненка «Лебеді материнства»

      Виразно прочитайте  поезію В. Симоненка «Лебеді материнства»


    • Прослухайте твір у  різних інтерпретаціях

    • Ознайомтесь з матеріалами:

    •  Практичні завдання

      Опрацювання змісту поезії за питаннями.

      Усно.

      Відповісти на питання, спираючись на текст поезії.

      · Як ви ставитеся до своєї мами? За що ви її любите і поважаєте? Чим ви їй зобов’язані?

      · Чому сон дитини був казковим?

      · Для чого малятам співають колискові?

      · Про що співає мати дитині? Що мала на увазі жінка під «приспаними тривогами»?

      · Яке значення для кожного із вас має батьківська хата?

      · Що називається Батьківщиною? За яких умов людина вимушена залишити її?

      · Що вам відомо про лебедів-птахів? Чому на ваш погляд, поезія має таку назву?

      · В яку дорогу повинен вирушити син, коли виросте?

      · Від чого застерігає мати свою дитину?

      · Яке значення у творі приділяється символічним образам? Відповідь обґрунтуйте.

      · Чи вважаєте ви себе вже дорослими? Чи готові долати життєві труднощі? Що для цього необхідно?

      Письмово у зошиті (оберіть один із запропонованих варіантів).

      Варіант № 1

      1. Дослідіть, як у творі В. Симоненко зображує свою матір. Відповідаючи, посилайтеся на власні спостереження і факти з твору.

      2. Порівняйте вірш В. Симоненка з відомими вже вам колисковими. Зробіть висновки.

      3. За яких умов до сина «прийдуть з України верби і тополі»? Якщо він:
      а) буде кликати їх;
      б) впаде на чужому полі;
      в) не відцурається від рідної мови.

      Варіант № 2

      1. Чому мати турбується про майбутнє своєї дитини? Яким вона його вбачає для сина? Відповідь обґрунтуйте.

      2. Співставте два поняття — «мати» і «Батьківщина». Як вони пов’язані між собою? Свої міркування аргументуйте.

      3. Поезія починається розмовою В. Симоненка з сином про те, що він, підрісши:
      а) зобов’язаний допомагати своїй матусі;
      б) доглядатиме худобу;
      в) вирушить у життєву дорогу.


    • ВИСНОВКИ:

      Без любові до Вітчизни немає справжньої людини. Любити Україну, жити для неї — це означає любити її людей, працювати на їх благо. Дбати про те, щоб передати їм світ, землю, кращими, як були до нас, щоб озера, ріки були чистими й повноводними, степи, гаї — буйними, зеленими, повітря — чистим. Такий наш гуманістичний обов’язок. Наші духовно багаті предки споконвіку думали про нас, а ми повинні думати про нащадків, як це ведеться з прадавніх літ у нашого народу. Берегти оту високу духовність, внутрішню красу доброту й самозреченість, характерну для українського народу.

      Закінчіть речення:

      « Я поглибив поняття  …» 

      «Я  вмію …»  
      «Я можу в поезії   визначити…»  

    • Домашнє завдання: 


      Вивчити напам’ять вірш В. Симоненка «Лебеді материнства»

  • тема 2: Василь Симоненко “Ти знаєш, що ти — людина?” Втілення в ній особливостей української ментальності, рис національного характеру. Загальнолюдські цінності та ідеї.

    • Цілі:

      -     продовжувати опрацьовувати поетичну спадщину В. Симоненка, зокрема визначити громадський мотив програмової поезії;

      -     розкрити її ідейну спрямованість;

      -     розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, вміння висловлювати милити про сенс людського буття, патріотизм, почуття власної гідності і самодостатності;

      -     формувати кругозір, світогляд;

      виховувати патріотизм, гуманне ставлення до оточуючих, любов до рідної землі, почуття гордості за свою державу, відповідальність за майбутнє Батьківщини.

    • Жити. Творити. Світ берегти.
      Світити людині на цілі світи.
      Холонуть зірки. Але чуйно і зірко
      Лиш ти не холонь-бо, людинонько-зірко.
                                                І. Драч

      Людина — перша необхідна дорогоцінність і велике чудо.
                                               Р. Гамзатов


    •  

      1.  Визначення слова «людина». (Звернутися до Глосарію)

      А чи замислювалися ви, хто ж така людина? Людина — найяскравіше створіння на Землі.

      Homo sapiens — людина розумна. Саме властивість думати, мріяти, відчувати, творити робить людину унікальною.

      Щирість, людяність, любов — ось ключі до серця кожної людини. Якщо ці почуття будуть панувати під час спілкування, діяльності, то ми досягнемо найвищого інтелектуального рівня.

      Саме тоді нам відкриється справжнє людське серце — невичерпна криниця світлих почуттів. Поринувши в неї — забудеш про кривду, зло, брехню, будеш відчувати себе щасливим.

       Ти — цілий світ. «На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу, один», «Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних»,— утверджував    В. Симоненко в своїх творах.

    • 2. Ідейно-художній аналіз поезії В. Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?»

       

      Прослухати поезію «Ти знаєш що ти — людина?»

    • Прочитати виразно: 

    • Розібрати ідейно-художній аналіз поезії В. Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?»

    • Практичні завдання


      1.     Опрацювання змісту поезії за питаннями.

      Усно.

      Відповісти на питання, спираючись на текст поезії.

      •   До кого і з якою метою поет звертається у творі?

      •   Як В. Симоненко зображує людину?

      •   Чим стурбований поет?

      •   Чи стосується зміст поезії її автора?

      •   Як, на вашу думку, поет поєднує у творі теперішнє і майбутнє людини?

      •   Над чим змушує замислитися кожного із вас твір В. Симоненка?

      2. Письмово виконати завдання (обрати один варіант)

      Варіант № 1

      1. Доведіть, що кожна людина — неповторна, індивідуальна. Відповідаючи, посилайтеся на власний життєвий досвід і зміст твору.

      2. Вмотивуйте, чому В. Симоненко наполягає на тому, щоб кожна людина поспішала жити? Чи маєте ви досягнення, будь-які позитивні результати за прожитий час? Якщо так, то які?

      Варіант № 2

      1. Які риси характеру ви найбільше цінуєте в людині? Власну думку вмотивуйте.

      2. Що мав на увазі В. Симоненко, зазначаючи у своїй поезії про людей»? Наведіть переконливі обґрунтування.


    • ВИСНОВКИ:

      В. Симоненко у творі «Ти знаєш, що ти — людина?» переймається щирим занепокоєнням за долю кожної людини, прагненням, щоб вона відчула власну гідність, власну значимість на цьому світі. Автор підкреслив, наголосив на цьому, примусив читача замислитись над собою, над своїм місцем у житті, над своїм правом на щастя.

      Ця поезія спонукає до роздумів про кожного з нас: які ми є, чи відповідаємо тим критеріям людяності, які утверджує своєю поезією В. Симоненко. Треба гідно прожити життя, лишити добрий слід на землі. Бо призначення людини — творити добро, жити відповідно до законів людської моралі. Про це нагадує нам Василь Андрійович Симоненко.

       

      Провести самооцінку своєї роботи:

      — Я  працював(ла) ретельно (недостатньо).

      —  Мені було все зрозуміло...

      —  Я з легкістю відповів (ла) на всі питання тесту для контролю.

    • Домашнє завдання: 


      Вивчити напам’ять поезію В. Симоненка «Ти знаешь, що ти — людина?»

  • тема 3: Василь Симоненко “Гей, нові Колумби й Магеллани.” ТЛ: ліричний герой.

    • Цілі:

      -        проаналізувати програмову поезію В. Симоненка, звертаючи увагу на її ідейно-художній зміст, тематичну спрямованість, жанр та особливості композиції;

      -        розвивати уяву та логічне мислення, пам’ять, увагу,  спостереження;

      -         формувати кругозір, світогляд школярів;

      -         виховувати почуття пошани до творчості В. Симоненка, активну життєву позицію та прагнення до максимальної самореалізації.

    • Ознайомтеся з матеріалом про Х. Колумба, Ф. Магеллана

    • Прослухати аудіозапис поезії

    • Виразно прочитати самостійно

    • Ознайомитись з ідейно-художнім змістом вірша В. Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани»


    • Практичні завдання


      Опрацювання змісту та художніх засобів.

       — До кого, на вашу думку, звертається В. Симоненко у поезії, називаючи «нові Колумби й Магеллани»?

      — Яким настроєм пронизана поезія?

      — Які «духовні острови» закликає відкривати поет?

      — Чи можна згодитися з думкою, «що все уже відкрито»?

      — Якими словами автор висловлює свій заклик до друзів?

      — Що символізує кожне з понять: бухта спокою, вітрила мрій, океан рідного народу, якорі іржаві?

      — Який художній засіб при цьому використовує В. Симоненко?

      — Як поет ставиться до такої людської риси характеру, як байдужість?

      — А яке ваше ставлення?

      — Знайдіть звертання. З якою метою вони використані у творі?

      — Яким чином ми, українці, можемо відкривати для себе Україну?

      — Яка головна думка твору?

    • ВИСНОВКИ:

      Випишіть з тексту слова, які найбільше привернули вашу увагу.

      Намалюйте ілюстрацію до твору.

    • Домашнє завдання:

      1. Прочитати поезію В. Симоненка «Перехожий».

      2. Скласти характеристику образу Перехожого


  • тема 4: Василь Симоненко «Перехожий». Проблема індивідуальності й натовпу.

    • Цілі: 

      -     допомогти учням визначити ідейно-художні особливості поезії, глибше зрозуміти поняття «ліричний герой»;

      -     розвивати навички аналізування ліричного твору,

      -     виховувати цілеспрямованість, людську гідність, усвідомлення високого призначення людини на землі.

    • 1. Згадаємо, 

      хто така Ліна Костенко, адже ми продовжуємо вивчати творчість В. Симоненка. Справа в тому, що сьогодні ми познайомимося з поезією В. Симоненка «Перехожий», яку він присвятив Ліні Костенко.

    • На долю Ліни Костенко випали і гучна слава, і не менш гучне мовчання. їй судилося стати предтечею цілої когорти шістдесятників, котрі намагалися розірвати ідеологічні ланцюги, повернути українській літературі добру славу. Голос Ліни Костенко вирізнявся з-поміж усіх: не змінили його ані роки репресій, ні цензурні заборони, ні гіркі розчарування. Вона залишилася сама собою — мужньою, безкомпромісною і гострою на слово. Говорити про її поезію — означає говорити про святість душі людини, її гідність, про ідеали добра, істини й краси, про нездоланність правди і необхідність боротьби за неї.


    • 2. Прослухайте  аудіозапис поезії "Перехожий"

    • Прочитайте текст поезії «Перехожий»

    • 3. Вірш «Перехожий» 

      уперше був надрукований із присвятою в газеті «Літературна Україна» від 26 лютого 1963 року. На відміну від попередніх поезій, вірш від початку до кінця — інакомовний. Він сприймається, як розгорнена метафора, де в образі «перехожого» уособлено саме отой позитивний ідеал людини, що цілеспрямовано простує до мети, викликаючи захоплення, а часом і заздрість та єхидство, надто ж коли «спіткнеться» на очах в обивателя.

      Як він ішов!

      Струменіла дорога,

      Далеч у жадібні очі текла.

       Не просто ступали —

      Співали ноги,

      А тиша музику берегла.

      Зовсім інша манера письма. Пластичне, сказати б, графічно-рухоме зображення.


    • Практичні завдання


    • Користуючись текстом, відповісти усно:

       - За допомогою якого художнього засобу створюється враження плинності руху? (За допомогою динамічних метафор: «стуменіла дорога», «далеч текла»),

      — Якими звуковими образами доповнюється картина руху? (Метафори: «співали ноги», «тиша музику берегла»).

      — Розкажіть, який образ виникає перед вашими очима після прочитання перших рядків? (Образ щасливої людини, що перебуває в цілковитій злагодженості з навколишнім світом).

      — Чим доповнюється цей образ у наступних рядках? (Космічним баченням, захопленням безмежності світу).

      — Чому, на вашу думку, тільки ліричний герой бачив красу і велич довколишнього світу? (Тому що найперше поетичним натурам дано помічати у звичних для інших речах гармонію, а потім описувати у своїх творах).

      — Чому ж тоді перехожі побачили, як «спіткнувсь чоловік»? (Вони швидше побачать, як хтось спіткнеться, ніж підведуть очі, щоб побачити прекрасне навколо себе).

      — Як ви поясните фразу: «Одні співчували йому убого»?

      — Якими словами автор показує байдужість оточуючих?

      — Чому такий прикрий випадок не засмутив «перехожого»?

      — Випишіть з тексту слова, які б дали чітку характеристику головному героєві.

      Завдання: Відкрити ДОДАТОК.

      З’ясувати, до яких визначень найбільше підходить

      образ перехожого, створений у вірші В. Симоненка (поєднати рисками слово «перехожий» з визначеннями його характеру, обґрунтувати вибір).

    • ВИСНОВКИ:

      Щирість, талант, патріотизм, мужність — ось той духовний грунт, на якому Симоненко став собою. Це поет, який усе життя йшов — до храму справжньої літератури, до себе, до України, до істини. Не випадково через усю творчість митця прозирає образ дороги. Енергійний, натхненний, усміхнений, закоханий у життя юнак. Таким він був і таким уже залишиться назавжди. Його співуча, тверда хода допомагала і допомагає багатьом розпрямляти спини, «дивитися прямо», ставати собою — гідними людьми, достойними українцями.

    • Домашнє завдання: 


      Навчитися виразно читати, аналізувати вірш «Перехожий».

      Скласти і записати сенкан про В. Симоненка

      Василь Симоненко.

      Щирий талановитий.

      Творить, горить, іде

      «Витязь молодої української поезії»

      Патріот

  • тема 5: Андрій Малишко. Відомий український поет і його пісні, що стали народними. “Пісня про рушник”.

    • Цілі:

      -     ознайомити школярів з відомим українським поетом А. Малишком (його життєвим і творчим шляхом);

      -     охарактеризувати його пісенну творчість;

      -     проаналізувати твір поета «Пісня про рушник; розвивати вміння виразно і вдумливо читати поезії, визначати і коментувати основні її мотиви;

       -    виховувати почуття любові, пошани до творчості А. Малишка, шанобливе ставлення до рідної матінки.

    • Розкопаю гору та посію рожу,

      Для людського щастя — слово дам сторожу,

      Пагінці зрощу я в щирому привіті.

      А для чого ж, брате, існувати в світі?

                                                             А. Малишко


    • 1. Життєвий і творчий шлях А. Малишка.


    • Прочитати біографію А.Малишка

    • Переглянути презентацію

    • Переглянути відеоролік про життя поета

    • 2. Опрацювання твору А. Малишка «Пісня про рушник»

       Прослухати пісню у запису

    • Ознайомитись: 

    • 3. Додатковий матеріал

      3.1. Пояснення слова «рушник» за тлумачним словником (звернутися до Глосарію)

      3.2. Символічне значення рушника для українців.

      Рушник — оберег, з яким в українців пов’язане все — від народження до останнього шляху: на рушникові подавали найдорожчому гостеві хліб-сіль, ним перев’язували руки молодих під час вінчання, рушниками покривали найдорожче для українця-християнина — ікони, рушники використовувались і в процесі обряду поховання людини, і, зрештою, вирушаючи в дорогу, людина неодмінно мала з собою рушник, який був не просто шматком тканини, що прикривав, наприклад, хліб, а справжнім оберегом. Талісманом, що, на думку наших предків і оберігав, і захищав, і приносив щастя. До того ж прямокутна форма рушника сама символізувала дорогу, зокрема життєву дорогу людини. А вишиті, здебільшого червоними і чорними нитками, візерунки означали переплетені в людському житті радісні й сумні моменти: «і дитинство, й розлука, і вірна любов». (Андрій Самійлович вірив у те, що в буремні роки війни він вижив після важкого поранення тільки завдяки вишитому рушникові, з яким мати провела його на фронт).

    • Практичні завдання

       

      Опрацювання ідейного змісту пісні.

      Усно:

      Відповісти на питання:

      · Яке символічне значення приділялося рушникові в житті людей?

      · Для чого мати, коли син вирушав у дорогу, давала йому рушник?

      ·Чому рушники прикрашали різноманітними вишивками? Що вони символізували?

      · Опишіть почуття ліричного героя твору. Про що вони свідчать?

      · Що хотів бачити герой на материнському рушникові? Як про це зазначено у творі?

      («Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

      І зелені луги, й солов’їні гаї,

      І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

      І засмучені очі хороші твої»)

      · Чи можна вважати рушник відображенням життя людини, її світогляду, віри? Якщо так, то з чим це пов’язано? Відповідь вмотивуйте.

      · Про яку далеку дорогу говорить А. Малишко у творі?

      · Що саме запам’яталося ліричному герою зі свого дитинства?

      · Як гармонують краса природи і почуття героя, коли він брав до рук материнський рушник?

      · Прокоментуйте рядок поезії: «І на тім рушникові оживе все знайоме до болю». З чим викликаний цей біль?

      · Що ви відчули після читання або прослуховування пісні А. Малишка?

      · З якою метою А. Малишко написав «Пісню про рушник»?

      · Чому матуся для поета є святинею?

      · Чи є у вас рушник-оберег? В яких випадках ним користуються в родині?

      Письмово виконати завдання одного з варіантів

      Варіант № 1

      1. Чому, на ваш погляд, саме рушник є святинею, дорогоцінністю для ліричного героя? Відповідь вмотивуйте.

      2. Дослідіть, як А. Малишко ставиться до своєї матері. Свої спостереження обґрунтуйте, посилаючись на фактичний матеріал твору.

      3. Про який народний обряд говориться у творі?

      а) Сватання;

      б) проводи у дорогу;

      в) зустріч весни.

      Варіант № 2

      1. Порівняйте ідейний зміст творів А. Малишка «Пісня про рушник» і В. Симоненка «Лебеді материнства». Сформулюйте висновок.

      2. Висловіть власну думку стосовно того, яким було дитинство ліричного героя. Свої міркування доведіть.

      3. Народний обряд, в якому не використовується рушник:

      а) весілля;

      б) поховання;

      в) «водіння кози».

      Варіант № 3

      1. Для чого, на ваш погляд, А. Малишко для свого твору обрав жанр пісні? Чи пов’язана ця пісня з народною? Свої міркування вмотивуйте.

      2. Обґрунтуйте, з чим зумовлено те, що поет порівнює рушник з долею?

      3. Продовжіть рядок пісні: «Хай на ньому цвіте…»:

      а) і сяє зорями небо;

      б) пишна калина, наче матінка-Україна;

      в) росяниста доріжка.

    • ВИСНОВКИ:

      Отже, у творі А. Малишка «Пісня про рушник» вдало поєдналися задушевність інтонації, загальнолюдська тема материнської любові, традиційний народнопоетичний мотив чекання сина, які автор майстерно втілив в образі рушника, цього неньчиного подарунка, своєрідного спогаду про рідну домівку, матір, отчий край із зеленими лугами та солов’їними гаями. Поет змушує кожного згадати своє дитинство, молоді літа, прощання з отчим порогом і матір’ю, відтворити і щем розлуки, і передчуття майбутніх незвіданих доріг, і материнську тривогу за долю дитини.

       

      Подумайте над питанням :

      Про що б ви написали пісню, згадуючи своє дитинство, батьківське піклування і добро?


    • Домашнє завдання: 

      Написати міні-твір «Краса українського рушника», вивчити твір А. Малишка «Пісня про рушник»

  • тема 6: Андрій Малишко “Стежина”. Патріотичні почуття, найвищі духовні цінності в них.

    • Цілі:

      -      поглибити знання школярів про поетичну та пісенну творчість А. Малишка, зокрема проаналізувати його твір «Стежина», визначити його ідейно-художнє спрямування і значимість;

      -      розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно викладати власні думки, робити висновки, естетичні смаки;

      -      виховувати повагу до батьків, рідної домівки;

      -      прищеплювати інтерес до наслідків власної праці..

    • 1. Про А. Малишка-пісняра, музиканта.

      Особливістю поезії А. Малишка є її музикальність. Ідучи від джерел народної пісні, він відтворює свої думки, почуття, переживання у прозових творах, здебільшого у формі струнких римованих чотиривіршів (катренів), як це характерно для української пісні.

      Андрій Самойлович взагалі був музично обдарованою людиною. Він мав чудовий голос (баритон), добре співав, грав на гармониці.

      Пісні писати він почав уже в період ранньої творчості. Зокрема, на пропозицію О. Довженка, з яким вони були в дружніх стосунках, Малишко написав кілька пісень для кінофільму «Щорс».

      «Богунську четверту» («Гей, за Десною люди веселі») можна почути і зараз — чи то по радіо, чи зі сцени художньої самодіяльності, а то й на сімейному святі.

      У роки Великої Вітчизняної війни на фронті, і особливо в партизанських загонах, співали його пісні «Ми не маємо поля й хати», «Як збирались хлопці до загону», «Партизанська» та інші.

      Проте на повну силу зазвучала Малишкова пісня в повоєнний час, особливо коли він почав творчо працювати з видатним українським композитором-піснярем Платоном Майбородою. Саме пісні, створені в результаті цієї співдружності, стали широко відомими не тільки на Україні, а й за її межами. Ці пісні були воістину народними. Вони зробилися нерозлучними супутниками нашого життя. Їх співають на святі, коли сумно й коли радісно. І кожна людина знаходить у них щось своє, сокровенне.


    • Прочитайте текст  пісні «Стежина»

    • Опрацювати  твір А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…»

    • Практичні завдання

       

      Усно.

      Відповісти на питання:

      · Чому кожна людина згадує місце, де вона народилася, про своє дитинство?

      · Як А. Малишко пов’язує стежину з рідним краєм?

      · Яку стежину ви будете згадувати у майбутньому.

      · Що А. Малишко хотів висловити у творі?

      · Коли, на ваш погляд, стежина у людини стане шляхом? Чому?

      · Про який життєвий шлях ви мрієте?

      · Порівняйте опис стежини у пісні А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю» та вірші І. Калинця «Стежечка».

      · Чому поет згадує свою стежину з болем і жалем?

      Письмово

      Складіть інформаційне ґроно щодо характеристики стежини.

    • ВИСНОВКИ:

      Тонкий ліризм, широта людських почуттів у піснях А. Малишка розкриваються через просту і довершену форму. Емоційно наснажені, щирі, місткі за змістом, вони є окрасою духовної скарбниці нашого народу.

       

      Чим вам сподобався твір/не сподобався?


    • Домашнє завдання:


      Вивчити напам’ять одну поезію А. Малишка (на вибір)

      Намалювати ілюстрацію до цього твору


  • тема 7: Андрій Малишко.“Вогник”, “Приходять предки”. Художні засоби донесення до читача ідей патріотизму, гуманізму, історичної пам’яті. Ліризм поезій.

    • Цілі:

      -     поглибити знання школярів про поетичну та пісенну творчість А. Малишка, зокрема проаналізувати його твори «Вогник»,        «Приходять предки», визначити їх ідейно-художнє спрямування і значимість;

      -     розвивати  логічне мислення, увагу, вміння  робити висновки, естетичні смаки;

      -     виховувати повагу до батьків, рідної домівки; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

    • А я обрав нелегке ремесло

      Шукати слово скарбом таємничим,

      Плести й кромсати свій убогий вірш…

                                                  А. Малишко

    • Прослухайте та прочитайте пісню "Вогник"

    • 1. Аналізування твору А. Малишка «Вогник»

      Тема: зображення вогника у батьківському домі — символу добра, злагоди, родини.

       Ідея: возвеличення шанобливого ставлення до батьків за їх турботу, любов, увагу.

      Основна думка: вогник батьківської любові, щирості назавжди буде палати в душі кожної людини.

      Художні засоби твору.

      Метафори: «світиться дім», «тополина шумить», «юність ходила… жевріла».

      Порівняння:

      «Шумить під вікном молода тополина, неначе у серці моїм»;

      «Шумить під вікном молода тополина, мов звісточку дальню несе».

      Епітет: «молода тополина».

      Повтор: «Шумить під вікном тополина висока».


    • 2. Опрацювання твору А. Малишка «Приходять предки»

      Чесність, безкомпромісність викликає в душі А. Малишка почуття невдоволення зробленим, прагнення творити краще, сплатити народові борги за все прекрасне й величне, що він дав поетові. Це святе почуття вічної невдоволеності звучить у віршах «Приходять предки, добрі і нехитрі…», «Заборгував тобі я, чорний хлібе».

      Поет глибше, по-новому розуміє обов’язок перед тими, кого вже немає, хто жив і віддав життя за нас, за щастя нових поколінь.

      Так, А. Малишко у творі «Приходять предки» ніби звітує перед своїми предками — чи так він живе, як треба, чи не зрадив він сподівань тих, хто «кайданами подзвонював», виборюючи світле майбутнє для нащадків.

      2.1. Виразне і вдумливе читання твору

    • 2.2. Тема: згадування предків, які, виборюючи волю, страждали, терпіли поневіряння, знущання.

      2.3. Ідея: висловлення почуття пошани, подяки до тих, хто творив історію, захищав рідний край, відстоював його інтереси.

      2.4. Основна думка:

      а) сучасне покоління повинно шанувати тих, завдяки кому на теперішній час має щасливе і вільне життя;

      б) Чи ти не став розщепленим, як атом…

      Ярижкою, нікчемним, псом на влові?»

      2.5. Жанр: громадянська поезія.

      2.6. Ідейно-художній зміст твору.

      У вірші «Приходять предки» А. Малишко натякає на трагічне минуле українського народу.

      Водночас вустами предків поет звертається до своїх сучасників і нащадків з болючим запитанням, чи зуміли вони зберегти національну самосвідомість, чи не втратили вони те, заради чого гинули їхні діди та прадіди:

      Чи ти не став розщепленим, як атом,

      Недовірком, схизматом чи прелатом,

      Ярижкою, нікчемним, псом на влові?

      Дитино наша, ягодо любові!

       

       Дуже прикро, що навіть зараз, на початку ХХІ століття, ці питання зберігають свою емоційно-тривожну напруженість: чи зуміємо ми бути гідними своїх предків, чи буде їм за що нас поважати, нами пишатись. Проте фінальний акорд вірша А. Малишка звучить доволі оптимістично:

       

      Дарують ласку, повну болю й змоги,

      Щоб у очах уздріть нові прологи.

       

      Тобто є шанс, є надія, що історія України не стала епілогом, фінальною згадкою про загиблу державу.

      2.7. Художні засоби у творі.

      Метафора: «приходять предки».

      Епітети: «предки добрі і нехитрі».

      Антитези: «не руки — а… віти»;

      «не очі — а… орбіти».

      Порівняння: «не став розщепленим, як атом».

      Звертання: «Дитино наша…»

      Риторичне запитання: «Ярижкою нікчемним, псом на влові?»

      Риторичний оклик: «Дитино наша, ягодо з любові!..»

       

      Додатковий матеріал.

      Тлумачення слова «предок» (Звернутись до Глосарію)


    • Практичні завдання


    • ВИСНОВКИ:

      Тонкий ліризм, широта людських почуттів у піснях А. Малишка розкриваються через просту і довершену форму. Емоційно наснажені, щирі, місткі за змістом, вони є окрасою духовної скарбниці нашого народу.

       

      Відповісти на питання самоконтролю:

      -  Я опрацював(ла) весь теоретичний матеріал.

      -  Я відповів(ла) на всі питання

      -  Мені сподобалася поезія А.Малишка


    • Домашнє завдання:

       

      Написати міні-твір на тему «Моя улюблена поезія А. Малишка».

      Повторити теоретичний матеріал за темою «Ми - українці».

      Розгадати кросворд

  • Тема 8: Контрольний тест.

    • Контрольний тест з теми «Ми – українці»

      Рекомендації щодо організації навчання учнів за темою заняття: 

      • познайомитися із темою та метою заняття;

      • виконати завдання контрольного тесту.

      Контрольна робота містить різнорівневі завдання: тести з однією правильною відповіддю, тести на встановлення відповідностей;  відкриті запитання.


      Цілі: 

      -   Перевірити рівень засвоєння знань з теми «Ми - українці»

      -   Формувати навички самостійного вирішення проблемних ситуацій.