Теоретичні відомості
Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію «Сто тисяч», він ставив за мету піддати сатирі негативні явища свого часу, адже сільські багатії всіляко намагалися примножити багатство. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, вони витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. Саме це й стало об’єктом висміювання в п’єсі. Для того щоб глядач міг не просто посміятися з розігруваного на сцені сюжету, а й зрозуміти саму ідею твору (нагадуємо, що за жанром твір є трагікомедією), І. Карпенко-Карий використовує засоби сатири.
Теорія літератури
Гротеск (фр. grotesque, від італ. grotto – печера, грот) – художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах, трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне – з незвичайно смішним.
Гумор (лат. humor — волога, рідина) — різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Гумор не заперечує об'єкта висміювання і цим відрізняється від сатири, для якої характерне цілковите заперечення й різке осміяння зображуваного.
Іронія (гр.. eironeia – удавання, лукавство) – троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом стверджують протилежне тому, що думають насправді, про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.
Сарказм (гр.. sarkasmos, від sarkazo – рву м`ясо) – троп: глузування з людини, держави, діяльності організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого чи про що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Він близький до іронії.
Сатира (лат. satira , від satura – суміш, усяка всячина) – вид художньої літератури в прозі чи віршах, що зображується через різке осміювання, критику всього негативного. Об`єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді. У вузькому значенні – вірші з таким змістом.
Засоби сатири
у творі Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч"
| Засоби сатиричного змалювання | Приклад із твору «Сто тисяч» |
| Поєднання різних стилів | „Іщітє і обрятете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!” „Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко... Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші...” „Блажен чоловік, іже скоти милує” |
| Зображення комічних ситуацій | Розповідь Савки, як він ходив до нечистого по гроші. Як Невідомий показував Калитці нібито фальшиві гроші |
| Поєднання різнорідних понять | „Тілько коти в таку пору сидять у хаті на печі, а робітники та собаки надворі повинні буть” Прізвище-характеристика Калитка — гаманець |
| Народні прислів'я, приказки, фразеологізми жартівливого характеру | Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість. Хоч голий, та веселий. Поживишся скибкою, як собака мухою. Що не кажи, а у нього є зайці в голові |
| Влучні „філософські” узагальнення героя | „Бери і в свого, і в чужого”; „лупи та дай”; „гріх у неділю снідать”; „худобу ганять в празник гріх”; „...а на свої не будуть пить. Від своєї, кажуть, у грудях пухне” |
| Гіпербола | „Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна! Повірте: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не спієш оглянуться — вже зїли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають...” „Мене вже ці думки зовсім ізсушили... До того додумаєшся, що іноді здається, наче хто вхопив тебе за ноги і крутить кругом себе! А вони до того байдужі, тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять, як мертві” |
| Пестливі слова в іронічному значенні | „Вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком” |
| Макаронічна мова | „3 приобрєтєнієм, а через чево, єжелі удастся” |