Глосарій


Обзор глоссария по алфавиту

Специальные | А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я | Все

С

Сатира

— гостра критика чогось, окремих осіб, людських груп чи суспільства з висміюванням, а то й гнівним засудженням вад і негативних явищ у різних ділянках індивідуального, суспільного й політичного життя, суперечних із загальнообов'язковими принципами чи встановленими ідеалами. Походження своє веде від давньоримської сатури. Художні засоби сатири гротеск, пародія, іронія в різних літературних жанрах поезії, прозі, драматичній творчості. В образотворчому мистецтві сатирі притаманні гумористично-сатиричний малюнок, карикатура.



Сатрап

- 1. іст. Правитель області, провінції у стародавній Персії та Мідії, який мав необмежену владу. Перська держава поділялась на області, або сатрапи. На чолі кожної області стояв намісник, або сатрап (іст. стар. світу, 1957, 52).

2. перен., книжн. Деспотичний правитель, начальник, який не зважає на закони, поводиться самовладно; тиран. Найшовсь-таки один козак Із міліона [мільйона] свинопасів, Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Тарас Шевченко, II, 1963, 297);
//  Підлеглий правителя, що є покірним виконавцем його волі. Ні тяжкі випробування, ні постійні жорстокі переслідування і гоніння з боку царя та його сатрапів, ні десятирічне нелюдське заслання.. — ніщо не зломило волелюбного духу народного бунтаря [Т. Шевченка] (Літературна газета, 4.III 1961, 1); Гітлерівський сатрап Кох закликав підлеглих йому чиновників до посилення рабсько-кріпосницьких порядків і грабування України (Історія УРСР, II, 1957, 551).



Силабо-тонічне віршування (від гр. sillabe—склад, tonos—наголос)

система віршування, у якій віршований ритм створюється і повторенням однакової кількості складів у рядку, і чергуванням наголошених і ненаголошених складів. Воно складається з двоскладової (хорей, ямб) та трискладової (дактиль, амфібрахій, анапест) стоп.



Символ

предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища (скажімо, хліб-сіль — символ гостинності). Предмет, тварина, знак стають символами, коли їх на­діляють додатковим, винятково важливим значенням (наприклад, хрест став символом християн­ства, а свастика — знак швидкоплинного часу — символом фашизму). Значення символу домис­люється, тому його сприйняття залежить від читачів. Символ багатозначний. Порівняно з алегорією символ більш багатозначний, широкий, дає велику свободу тлумачень. В цілому ж алегорія та символ дуже близькі.



Строфа (від гр. поворот)

повторюване у даному вірші поєднання кількох віршових рядків, зв’язаних між собою певною системою рим та інтонацією. Особливістю строфи є відносна змістова закінченість.



Сюжет (від фр. предмет, зміст)

— система подій у художньому творі, подана в певно­му зв'язку, яка розкриває характери діючих осіб та ставлення письменника до зображуваних життє­вих явищ; послідовність подій, яка складає зміст художнього твору.