ІІІ місце «Прикметник» (Коломоєць Марія Вікторівна ХЗОШ № 98)

частина слова, що стоїть на початку слова, тобто перед коренем. Змінює лексичне або граматичне значення слова, наприклад: робити — розробити, співати — заспівати.

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

прикметники, які відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?, тому що вказують на приналежність особі або тварині:

Оленин зошит, Андрієва сорочка, братове слово, лисячий хвіст.

це головний член речення, що означає дію, стан або ознаку підмета і граматично пов’язаний з ним. Відповідає на питання: що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?