І місце. Світ української поезії (твори Т.Г. Шевченка та Лесі Українки)

— умовний носій авторської мови в прозовому творі, від особи якої ведеться оповідь.

— особлива форма відображення дійсності мистецтвом; зображення людського життя, окремих його боків, в індивідуалізованій формі (одне з основних понять літератури). Об'єднує у собі загальне і часткове, узагальнення та індивідуалізацію. Реальне життя відбивається в художньому творі, в художніх образах.

— різновид гравюри на металі, котрий дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами.