І місце. Світ української поезії (твори Т.Г. Шевченка та Лесі Українки)

– дійова особа в художньому творі, змальовані широко і всебічно, в складних взаєминах з життям та іншими особами і наділена яскраво окресленим характером.

Розрізняють у творі героїв: головних, другорядних та епізодичних.

– (урочиста пісня) один з видів ліричної поезії: хвалебна пісня (поетичний і музичний твір) на честь якогось героя чи події.

— різке перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ, їх кількості, розмірів, сили тощо, щоб надати зображуваному виняткової виразності, загостреності з метою виявлення емоційності, захоплення або презирства. Приклади: О, сліз таких вже вилито чимало,- Країна ціла може в них втопитись. (Леся Українка);Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. (В.Сосюра).

фр. Victor-Marie Hugo, 1802 — 1885) — французький письменник, драматург, поет, публіцист, громадський діяч. Член Французької академії (1841). Творчість Гюго дуже різноманітна: романи, лірична поезія, драми у віршах і прозі, політичні промови в Палаті перів, численні листи. Віктор Гюго зробив значний внесок в оновлення поезії і театру як лідер течії романтизму у французькій літературі. Він також дав змогу багатьом поколінням розвинути думку, що ідеологічна позиція письменника в політичному житті завдяки численним зобов'язанням прирікає його на вигнання.