Теоретичний матеріал

Теоретичний матеріал

                                 Possessivpronomen

Присвійні займенники вказують на особисту приналежність предмета, відповідаючи на питання wessen? «чий?». У німець­кій мові вони узгоджуються з особовим займенником, що позна­чає особу, якій належить предмет. Особовому займеннику ich відповідає присвійний mein, du  –  dein, er  –  sein, sie  –  ihr, es  –  sein, wir  –  unser, ihr  –  euer, sie  –  ihr, Sie  –  Ihr:

·       Hier sitzen unsere Schüler. Auf den Tischen liegen ihre Lehrbücher.

·       Тут сидять наші учні. На столах лежать їхні підручники.

Кожен присвійний займенник узгоджується також у роді, числі і відмінку з іменником, до якого він належить. Якщо слово чоловічого роду, то присвійний займенник ставимо відповідно у форму чоловічого роду; якщо жіночого або середнього роду чи множина, то відповідно вживаємо правильну форму. Відміню­ються присвійні займенники так, як неозначений артикль в од­нині і як означений артикль у множині:

pos 1

 zB Das ist mein (хто, що?) Pferd. Das sind seine (хто, що?) Badehose. Це мій кінь. Це мої плавки.

Відмінювання присвійних займенників в Akkusativ (Знахідний відмінок)

2

zB Ich nehme deinen (кого, що?) Jogginganzug. Er gibt mir seine (кого, що?) Skier. Я беру його спортивний костюм. Він дає мені свої лижі.


                    Вживання дієслова gehören

Сьогодні також працюємо з дієсловом gehören - "належати комусь". Це дієслово відмінюється як всі дієслова у теперішньому часі Präsens. В реченні вживаємо його наступним чином:

                                       що "належить" кому

Відповідно дієслово відмінюється залежно від підмета!

  • ich gehöre
  • du gehörst
  • er/sie/es gehört
  • wir gehören
  • ihr gehört
  • Sie gehören

Розглянемо приклади:

zB Das Buch gehört Miki.  - Книжка належить Мікі.

     Die Bücher gehören Miki. - Книжки належать Мікі.