Глосарій курсу


Обзор глоссария по алфавиту

Специальные | А | Б | В | Г | Д | Е | Ё | Ж | З | И | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я | Все

Страница:  1  2  3  4  (Далее)
  Все

А

Абревіатура

нове складноскорочене слово, що виникає в результаті абревіації. Наприклад, НАТО, УНР.



Абревіація

це спосіб творення слів від усічених основ (часто є поєднанням початкових букв декількох слів). Європейський Союз – ЄС.



Афікси

усі значущі частини слова, крім кореня, зокрема префікси й суфікси.



Б

Безафіксний

спосіб творення нових слів шляхом усічення твірної основи (усічення морфем). Це єдиний спосіб словотвору, коли утворене слово є меншим за похідне. Цим способом творяться іменники від дієслів із префіксами або прикметників, що вказують на якість. Наприклад, пускати – пуск.



Будова слова (морфеміка)

розділ мовознавства, що вивчає частини слова (морфеми).



Д

Дефіс

це орфографічний знак, що розділяє частини слова. Він виглядає як коротка горизонтальна риска. Наприклад, по-моєму.



З

Закінчення (флексія)

це змінна частина слова. Наприклад, ручк-а, ручк-и, ручк-у ручк-ою, ручк-ами.



Значущі частини слова

корінь, суфікс, префікс і закінчення.



К

Корінь

це головна значуща частина слова, яка виражає лексичне значення і є спільною для всіх спільнокореневих слів. Наприклад, роб-ота, роб-ітник, роб-очий, роб-отящий, за-роб-ити, від-роб-іток, по-роб-очому.



Л

Лексичне значення

зміст слова, закріплений у свідомості людей зв’язок певного звучання з певним явищем дійсності, поняттям, дією.




Страница:  1  2  3  4  (Далее)
  Все