2.
Постав іменник у початкову форму (називний відмінок,
однина).
3.
Визнач, власною чи загальною назвою є іменник.
4.
Визнач, що називає іменник – істоту чи неістоту.
5.
Визнач рід (тільки в однині) та число іменника.
6.
Визнач відмінок іменника.
7.
Визнач, яким членом речення є іменник.
Зразок усного
розбору
Дідусь із задоволенням пив джерельну воду.
Воду –це іменник, бо відповідає на питання що? Початкова форма – вода.
Іменник є загальною назвою, назвою неістоти, відповідає на питання що? Іменник
вода жіночого роду, стоїть у формі однини. У реченні слово вжито в
знахідному відмінку. Іменник вода в реченні виступає другорядним членом
: пив (що?) воду.
Зразок письмового розбору
Дідусь із задоволенням пив джерельну воду.
Воду (що?) -
іменник, початкова форма – вода, загальна назва, неістота,
жіночого роду, однина, знахідний відмінок другорядний член речення.